Місячний ембріон людини на 98% складається з води, новонароджене немовля на 80-90%, дитина на 70-80%, людина середнього віку на 60-70%, а похилого - на 50-60% (показник же для внутрішніх органів, крові складає 80-90%). Вода є основним розчинником в організмі. З її допомогою переносяться всі корисні та виводяться більшість шкідливих речовин та шлаків. У водних розчинах відбуваються всі хімічні реакції організму, тому є чіткий взаємозв'язок якості води, її хімічного та бактеріологічного складу зі станом здоров'я та рівнем захворюваності населення.

   Важлива якість всієї води: яку п’ємо чи використовуємо для приготування, якою вмиваємося, миємо продукти чи навіть посуд. 

      За експериментальними розрахунками, середньостатистична людина користуючись водопровідною водою, за своє життя пропускає через організм від 80 до 100кг хімічного бруду (якщо поглянути на розріз труб водопостачання при ремонтах центральних мереж, то дані цифри вже нездаватимуться такими нереальними).

       Критично, але питання водопостачання вирішується тільки в кількісному аспекті (головне - забезпечення подачі води), при цьому повністю нехтується якість (те, якого складу ми отримаємо воду безпосередньо зі свого крану). Погіршення екології значною мірою впливає на якість та склад води, а якщо ще додати її ‘довгий шлях’ по центро-мережним трубам сумнівного стану - ‘на виході’ вже маємо ‘водянисту хімічно-бактеріологічну сполуку’.

       Та найбільш жахливим є те, що наявність власного колодязю чи свердловини вже не є гарантією чистоти (через забруднення грунтових та підземних вод). Постає нагальна потреба механічного очищення – фільтрації. Однак розраховувати на централізоване вирішення проблеми марно (максимум це часткові рішення у вигляді грубої очистки). Тому боротися за своє здоров’я потрібно кожному індивідуально, та спочатку потрібно чітко усвідомити що аспект водопостачання якісною водою це комплексний захід, який вимагає відповідного фахово-системного підходу (проект, індивідуальний підбір обладнання, прорахований аспект заміни розхідних фільтруючих елементів та контроль за якістю отримуваної води). Чому так ‘складно’:

        - потрібно розділяти технічні, побутові та питтєві потоки (різні вимоги – відповідно системи й вкладення повинні бути ефективними і, звісно, ощадними);

        - жорстка планова заміна розхідних елементів (перенасичений шкідливими речовинами фільтр перетворюється в постійну реальну небезпеку);

      - в даному випадку, головним є результат, а не процес, тому потрібна система періодичного контролю якості (лабораторій, наразі, достатньо), задля чіткої впевненості в її чистоті чи вчасного проведення термінових технічних заходів при погіршенні.

    Звісно, це час та додаткові вкладення (відносно класично запланованих), та нехтування проблемою і подальше вирішення її наслідків (тяжкі хвороби, вимушені переробки систем водопостачання, тощо) обійдуться значно дорожче.

>