Людина може прожити без повітря 3-5 хв. (хоча без сну 3-5 діб, без води 3-10 діб, без їжі до 45 діб) та близько 90% свого часу проводить в приміщеннях (решту розділяючи між транспортом та вулицею, причому не завжди з чистим повітрям).

       Наш будинок має бути надійним укриттям від зовнішніх небезпек, викликаних погіршенням екології, тому саме в ньому повинна бути забезпечена постійна чистота повітря. На практиці ж він перетворюється на небезпечну пастку - домашнє повітря, за оцінками екологів, у 9 разів токсичніше і в 5 разів забрудненіше зовнішнього. ‘Синдром хворого будинку’ – біда, що набирає катастрофічних масштабів по всьому світу.

       Тому​, індивідуально для кожного житла, повинна бути розроблена система постійного виводу ‘відпрацьованого’ й подачі ‘чистого’ повітря. Нагальність такого комплексу ‘заміщення’ полягає в наступному:

         1) людина вдихає повітря з 21% кисню (О2) та 0,03% вуглекислого газу (CO2), а видихає - 15% та 4% відповідно (при концентрації в повітрі О2-СО2​ ​-​ 14%-4% маємо різке погіршення ​самопочуття, а при 7%-8% настає смерть);

         2) важливі також температура та вологість повітря що вдихається (пересушеність​ чи надзволоженість, перегрів чи переохолодження​повітря ​–​ основні ​чинники хронічних хвороб​)​;

       3) людина сама впливає на навколишній простір видихаючи повітря з підвищенним вмістом водяної пари та​ температурою свого тіла;

       4) повітря через легені насичує кров киснем, однак одразу вносить в організм й всі шкідливі й небезпечні частки, речовини, гази, тощо що знаходяться в ньому;

      5) результатом ​життєдіяльн​ості людини, штучно-синтетичн​их​ матеріал​ів​ (техніки, меблів, покриттів, тощо), тварин, рослин​ та​ навколишн​ього​ середовищ​а​​ ​є​ небезпечні леткі органічні забруднювачі (вихлопи автотранспорту, тютюновий дим, міський смог у районах житлових забудов поблизу автомагістралей, чадний газ і оксиди нітрогену, фенол та формальдегід), пил і аерозолі (алергенти), бактеріальні забруднювачі (віруси та бактерії, спори грибів, цвілі);

      6) більшість систем опалення-вентиляції використовують повітря як ‘носій енергії’ що є грубою помилкою (постійна посилена циркуляція та температурний фактор);

     7) внаслідок​ непродуман​ого аспекту постійного очищення систем механічних вентиляцій відбувається накопичення небезпечних чинників всередині обладнання з подальшим розповсюдженням по житлу;

     8) паронепроникність зовнішніх конструкцій призводить до значного росту ‘оборотності’ повітря (чим користуються продавці ‘впарюючи’ дорогі кліматичні чи вентиляційні системи).

    Зовнішня паропроникність огороджувальних конструкцій, комплексна теплоізоляція​, ​​правильні системи опалення-кондиціювання на основі ‘випромінювання’, жорсткий контроль за якістю матеріалів-техніки, індивідуально прораховані природні припливно-витяжні вентиляції (з відбором ‘відпрацьованого’ з кухні та санвузлів й подачею ‘чистого’ повітря в вітальню й спальні), елементарна побутова гігієна – і вдихайте здоров’я ‘на повні груди’.

>