Якщо мова заходить про комфорт проживання, першою спадає на думку сприятлива температура в приміщенні. Та цей чинник також істотно впливає на самопочуття, загальний стан, працездатність та здоров‘я людини в цілому. Так звана ‘температура повітря’ в приміщенні (класичний підхід) не є основним параметром. Комфортність проживання та позитивний вплив на здоров’я досягається комплексною взаємодією:

         - температури (повітря, навколишнього середовища – стін, підлоги, стелі, вікон, меблів, техніки, предметів, інших людей, тварин, тощо);

           - рівню відносної вологості повітря в приміщенні;

           - швидкості руху повітря в приміщенні;

           - впливу прямого сонячного теплового випромінювання.

      Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Саме аспект виведення в навколишнє середовище тепла, яке виділяє організм людини, є умовою нормального проходження фізіологічних процесів в людині. Тому комфортність проживання визначається саме співвідношенням між кількістю цього тепла і здатністю середовища до охолодження (тобто коли у людини не виникає турбот щодо температурних відчуттів охолодження чи перегріву).

      Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище відбувається внаслідок:

           (1) теплопровідності (здатність утримувати чи пропускати тепло) крізь одяг – вимога одягатися ‘по погоді’;

       (2) конвекції (передача тепла через повітря) у тіла – тут спрацьовує аспект руху повітря, який сприяє підвищенню віддачі тепла організмом (що добре в спеку та дискомфортно в холод);

        (3) випромінювання на навколишні поверхні (в залежності від їх температур, організм може витрачати чи отримувати тепло), тепло сонячного випромінювання (що може бути необхідним або надлишковим);

         (4) випаровування вологи з поверхні шкіри (підвищена вологість > 85 % ускладнює терморегулювання через зниження випару поту, а досить низька вологість < 20 % викликає сухість слизових оболонок дихальних шляхів);

        (5) нагрівання повітря, яким дихає людина (також дуже важливий момент - це температура повітря що вдихається).

      Також необхідно врахувати й наступні моменти:

     - зональність (для різних приміщень житла потрібні дещо різні параметри комфорту – у вітальні один мікроклімат, а в кухні, коридорі, спальні, тощо – зовсім інший);

      - часовість (для одних і тих самих приміщень можуть бути зовсім інші вимоги протягом доби – час сну, відпочинку, активної фази чи періоду відсутності людей в житлі);

        - сезонність (аналогічно до попереднього, але в розрізі пір року).

    Як бачимо забезпечення здорового й комфортного мікроклімату в житлі є досить  складною  системою  чинників,

що взаємопов’язані між собою. Вона повинна фахово вирішуватися шляхом індивідуальних рішень ще на стадії проектування житла або дуже скурпульозним та комплексним підходом щодо існуючих домівок.

      Що ми маємо наразі? Класичні системи обігріву – охолодження, які використовують повітря як ‘носій енергії’ (що надзвичайно шкідливо (сприяє збільшенню потоку повітря й рознесення шкідливих частинок в домі і провокує перегрів чи переохолодження організму через дихання)). Основним критерієм контролю є температура повітря (без врахування кількості людей в приміщенні та характеру їх перебування, рівня вологості, швидкості руху повітря, аспекту теплового випромінювання стосовно навколишнього середовища та сонця, зональності, часовості та сезонності).

>