Для початку, визначимо фактори які істотно впливають на кількість (об’єм) споживання ресурсів у Вашому житлі:

               1) площа житла, кількість та специфіка планування приміщень;

             2) вплив зовнішніх факторів (по сторонах світу – розміщення самого житла, внутрішнє планування, віконні системи, навколишні об’єкти чи дерева, ‘роза вітрів’);

            3) віддаленість від ’джерела’ постачання ресурсу та аспект ‘автономності’ (можливість задання основних параметрів, тобто контроль споживання – температура, кількість, тощо);

         4) комплексність  (а  не часткові  рішення)  утеплення житла  (що  є  фундаментальною  основою РЕСУРСОощадності споживання);

            5) індивідуальна (саме для Ваших умов та житла) ефективність основних використовуваних Вами систем опалення, підігріву та постачання води, кондиціювання та вентилювання, електрозабезпечення (це все і є база для РЕСУРСОефективності);

          6) ‘енерго’ природна специфіка Вашої місцевості проживання (в розрізі аспекту використання джерел відновлювальної енергії – середньостатистичні температури, характер сонцестояння, тощо), що є визначальними параметрами щодо РЕСУРСОнезалежності;

              7) кількість мешканців, їх ‘графік’ та зональність перебування в приміщеннях;

              8) прозорість обліку споживання та засоби ефективного заощадження;

              9) ‘культура’ ощадного РЕСУРСОспоживання.

     Врахування перерахованих вище факторів, розробка індивідуальної комплексної програми та її фахове впровадження, можуть Вам заощаджувати від 30 до 90 відсотків від Вашого типового РЕСУРСОспоживання. В цьому й полягає ‘секрет’ заощадження ще до початку споживання. Однак всі ці моменти необхідно пропрацювати ще до моменту придбання чи будівництва житла, а для того, щоб дізнатися чому це так важливо, розглянемо типову ‘хронологію’ подій:

- ‘на всі гроші’ придбається житло (головне якнайбільші площі – на далеке майбутнє, та ‘чим яскравіше’ – щоб ‘перед людьми не було соромно’);

- всі регулятори на максимум - бо хочеться комфорту (вода тече ‘рікою’, тепло виходить через відкриті вікна, освітлення по всьому помешканні ввімкнене практично цілодобово);

- перші рахунки за комунальні платежі ‘насторожують’, другі - ‘ставлять в ступор’, треті вже ‘стимулюють’ до практичних дій;

- для початку ‘скручуємо’ (споживання, а не лічильники) все по максимуму (тепло, вода, електроенергія, тощо), тобто з’являється дещо подібне на культуру ощадного споживання;

          - ефект є, та недостатній, тому починаємо аналіз ефективності площ (виключаємо опалення в ‘далеко перспективних’, але практично невикористовуваних приміщеннях);

              - рахунки всерівно ‘кусаються’, тому, за рекомендаціями ‘друзів’ (‘найбільш перевірені джерела інформації’), починаємо утеплювати житло, змінювати вікна, монтувати нові котли, тощо (в кого які ‘друзі’ та на стільки вистачить грошей) - на розробку ж комплексних рішень коштів шкода;

              - звісно ефект одразу буде суттєвим, однак якщо порівняти те що було з тим як має і може бути, приходить розуміння що все-таки щось не так;

            - зі страшними ‘муками’  виділяються  ‘космічні’  кошти на комплексний  АУДИТ  житла  (хоча це, умовно, вартість м’якої частини у вітальню чи нового телевізора ‘для показухи’), який чітко показує всі критичні речі та помилки, які були допущені ще на ‘старті’ та безглуздість витрачених коштів в процесі спроб ‘точкових’ видозмін.

       Як результат, - одні ‘біжать за яскравою фарбою’  (щоб  якомога  швидше  продати своє житло),  інші - з претензіями до ‘друзів’ та їх горе-фахівців (хоча вони радили чи робили те, що Ви хотіли чи замовляли), інші - нічого не роблять (тобто постійно викидають гроші ‘на вітер’) і лише одиниці зважуються на суттєві реконструкції (хоча простішим є збудувати нове житло (‘з нуля’) з правильним комплексним підходом та чітким врахуванням 9-ти вищеописаних факторів.

>