В своєму помешканні ми маємо чотири ‘вектори’ використання ресурсу:

                (1) тепловий - опалення чи кондиціювання, підігрів води, +приготування їжі;

                (2) електричний - освітлення, робота техніки, обладнань, тощо;

                (3) повітряний - вентиляція, яка може бути ‘природна’ чи механічна (використання електроенергії);

                (4) водяний – приготування їжі, гігієнічне та технічне застосування.

    В попередній публікації (найбільш змістовній з даної серії і по тексту, і по викладеній інформації) ми робили наголос, що розпочинати необхідно з РЕСУРСОощадності житла (жорстке правило):

- фахове врахування впливу зовнішніх факторів істотно зменшує потребу в використанні теплової енергії (опалення чи кондиціювання), освітленні, води;

- комплексне утеплення житла, з зовнішньою паропроникністю, ‘знімає’ питання кондиціювання та потужних систем вентиляції, в рази зменшує витрати на опалення;

- скурпульозний підхід щодо планування та типажу житла, Культура побутового РЕСУРСОспоживання та зонально-часово-сезонний аспект йдуть кінцевим ‘акордом’ заощадження (причому, вкладення на початку даватимуть постійний ефект при подальшій експлуатації);

-   вибір    ресурсів,    споживання    яких    є    найбільш

ефективним та ‘прозорим’, з чіткою системою обліковості використання.

    Тому РЕСУРСОефективність  –  це наступний етап, який полягає в ІНДИВІДУАЛЬНОМУ підборі найбільш ефективних систем опалення, підігріву води, вентиляції, водопостачання та каналізування, освітлення, тощо. Залежно від фаховості цього підбору (в розрізі типу та потужності систем) ми можемо отримати додаткове істотне заощадження чи ПЕРЕВИТРАТИ.

        Уявіть ситуацію, коли лікарі призначатимуть курс лікування виходячи з ‘середньостатистичних параметрів’ (ріст, вага, колір волосся, тощо). Скажете що це повний АБСУРД? Та в нас, на ринку відповідних устаткувань, зараз відбувається саме це. Коли в житло встановлюються вищеперераховані системи ‘загального критерію’ (виходячи з площі помешкання, внутрішнього об’єму приміщень, якихось типових параметрів та потужностей – бо так ‘модно’ чи ‘всі це ставлять’), про який тоді ефект ощадності взагалі може йти мова?

  Спочатку необхідно чітко прорахувати параметри РЕСУРСОпотреб. Виходячи з специфіки житла (зовнішні фактори, розміщення й планування, площі, якість та комплексність утеплення, зовнішня паропроникність, тощо), мешканців (кількість, характер їх потреб та використання в часово-зонально-сезонному аспектах, тощо), мережевої інженерії (тип та ефективність існуючих доступних центральних мереж, вартість їх підключення, аспект контрольованості й якості споживання), обраховуємо ІНДИВІДУАЛЬНІ потреби використання обраного ресурсу. І тільки маючи чіткі параметри,    варто   переходити   до   безпосереднього 

      Неефективне радіаторне опалення (коли ‘грієте стелю’) та ‘загальність’ дії (навіщо однаково обігрівати коридор та спальню, чи в періоди коли Ви всі ввечері вдома, спите чи відсутні взагалі), приводять нас до наступного критерію - ефективності сфокусованості дії в часовому, зональному та сезонному аспектах.

      Останній фактор – прорахунок всіх грошей (вартість придбання, специфіка обслуговування та ремонтів-поломок, термін корисної дії, очікуваний ефект заощадження відповідного ресурсу від використання обраного обладнання, тощо).

>