(Серія публікацій 'ЕОД для воїнів')

Житло для захисників України. В пошуках правди

Той, хто не фінансує свою армію - буде ‘годувати’ ворожу! В світі люди, котрі обрали своєю життєвою професією військову службу, користуються повагою суспільства та мають повне гарантоване соціальне забезпечення від держави.

Житлові умови також є значним чинником оперативної ефективності всього оборонного сектору (фізичний та бойовий дух, боєздатність, тощо), бо як кажуть самі військові: ‘Воювати з прикритим тилом значно легше’. Тому в світі питання забезпечення службовим житлом на термін служби (прозорою схемою грошового забезпечення, достатнього для винайму порядного житла) стоїть ‘на рівні’, також створені умови для отримання власного житла по закінченню (достатня оплата, виплата ‘вихідного забезпечення’, пільгові іпотечні програми, тощо).

Не секрет, що українська армія була з доволі громіздким ‘багажем’ радянських часів (в плані організації забезпечення житлом військових, та і всього решти також). І навіть 23 роки Української незалежності основні ‘реформи’ носили більш декларативний характер. Більше того, вже чотири роки неоголошеної війни московії, а системного рішення житлової проблеми (як тимчасового так і постійного-власного) так і немає (що вже описано в попередній публікації).

Учасники бойових дій, війни, АТО, сім’ї тяжко поранених чи загиблих - люди, які ПОКЛАЛИ своє здоров’я-життя за Україну, звісно мають відповідні права на підтримку від держави та потребують достойного соціального захисту (особливо актуальним це право-гарантія є щодо забезпечення житлом).

Формально їх можна розділити на певні групи:

(1) ті, хто став на захист України за внутрішнім покликанням та не вважають (відмовляються), що держава повинна відповідно їм ‘віддячити’;

(2) ті, хто вважають це своїм обов’язком, однак життєві обставини змушують розраховувати на відповідну допомогу;

(3) реальні захисники, які просто ‘випадають’ з переліку осіб, стосовно яких має бути забезпечена відповідна підтримка (воювали за Україну не задумуючись про ‘паперові моменти’, тому зараз стомлені проходженням ‘семи кіл пекла’ існуючої бюрократичної системи чи просто ‘посилають то все’);

(4) захисники, які недостатньо (чи повністю) не володіють інформацією, щодо належних їм прав;

(5) ті хто ‘поєднують’ - йдуть дійсно захищати, однак, під тягарем існуючого економічного стану в країні в цілому, з надією на грунтовну ‘подяку’ (чи навіть з готовністю-розумінням, що це вони ‘виборюють’ для своєї сім’ї ціною власного здоров’я-життя);

(6) ті хто дійсно (мова про заслужених, а не ‘схемачів’) отримують певне житло чи суттєві компенсації (або їх сім’ї);

А є певні групи, які необхідно чітко виокремити:

(7) які туди ‘йдуть’ чітко за всіма можливими ‘преференціями’ (статус, пільги, блага, тощо) - в цих завжди з ‘папірцями’ все добре виходить, та і їхнє ‘перебування’ там є чистою фікцією;

(8) а є НАЙЦИНІЧНІША група - які навіть близько не наближаються до так званої ‘зони АТО’, а через схеми та прикриваючись ширмою ‘допомоги захисникам’ просто ділять землі (землі розприділяються на захисників, які за незначні суми переписуються ‘на своїх’ та продаються вже по реальним цінам чи йдуть під певні житлово-комерційні проекти).

‘Кому ВІЙНА, а кому МАТІР рідна’

Держава (з існуючим, так званим, ‘керівним’ складом) не здатна й немає бажання вирішувати цю проблему комплексно. Теперішній стан речей повністю влаштовує можновладців завдяки побудованій піраміді розкрадань/схем/відкатів/поборів.

Що ж робити? Знову звернемося до світового досвіду. Одним з ефективних інструментів виходу з кризи завжди був розвиток національної галузі будівництва, оскільки досить багато інших секторів економіки й життя країни в цілому зав’язані на ній. Ріст будівництва - це загальний розвиток, збільшення робочих місць, покращення фінансового й морального стану населення, ріст податкових надходжень, що, в свою чергу, призводить до посилення держави та виходу з кризи. Оскільки залучення значних міжнародно-приватних кредитних програм чисто під ‘проїдання’ є реальною ПАСТКОЮ, ніхто й ніколи Вам не спише Ваші борги допоки є що з Вас здерти. А в нас, не дивлячись на плачевний економічний стан, є ще багато ‘ласих шматочків’ - транспортна система, підприємства, людський потенціал (який так хочеться зробити дешевою ‘рабсилою’), тощо, і найголовніше - ЗЕМЛЯ!

Кадрові військові, Захисники, вимушені переселенці, соціально-незахищені верстви населення - питання вирішення проблеми забезпечення їх житлом повинне вирішуватися Комплексно й Глобально саме ДЕРЖАВОЮ!

Програма ДОСТУПНОГО МАСОВОГО будівництва (але не ширпотребу для відмивання грошей, а саме Безпечного, Здорового та Комфортного, Ощадного) житла може оживити економіку країни, підняти платоспроможність населення та забезпечити житлом, наприклад в розрізі наступних чинників:

(1) ріст економіки та цінова доступність (за умови описаної якості) дасть можливість частині населення (особливо найбільш активним) самостійно придбати таке житло, що суттєво зменшить кількість ‘потребуючих’;

(2) прозорі й доступні кредитні іпотечні програми спонукатимуть самостійно будувати для себе таке житло - знову зменшується ‘список’ та оздоровлюється банківський сектор (бо такі кредити завжди обслуговуються, оскільки під загрозою власне, самостійно збудоване помешкання);

(3) повернення найбільш працездатного населення з зарубіжних ‘заробітків’, а це ріст податкових надходжень, що дозволить забезпечувати державою частини населення власним житлом (за найбільші заслуги перед нацією по зрозумілій й прозорій системі);

(4) найбільш соціально незахищені верстви населення можна забезпечувати житлом по тимчасово-стимулюючій системі (пільгова оренда без права приватизації з певними чіткими вимогами - це не проста ‘халява’, а допомога тим хто хоче чогось досягати, можливість тимчасового проживання до моменту настання можливості придбання власного житла, чи іпотеки);

(5) під такі речі знайдуться значні міжнародні допомоги-фінасування (при 100% обгрунтованості глобального ефекту та 500% прозорості), причому це не будуть гроші під розкрадання-проїдання, а кошти підкріплені подальшими продажами цього житла та ростом податкових надходжень (реальна база для їх повернення);

(6) це буде значним поштовхом для розвитку навчально-науково-технологічної бази України в цілому, що дозволить експортувати не тільки сировину та дешеву робочу силу, а й найбільш рентабельні ‘розумові розробки’ (технології, програми, напрацювання, тощо).

Наразі це здається чистою ТЕОРІЄЮ, однак якщо просто навчити людину ‘класти цеглу’ не означає що вона зможе збудувати БУДИНОК. Без чіткого Глобального розуміння проблеми та Комплексного плану її вирішення всі вузькопрофільні знання-потуги будуть марні.

Та чекати на нашу державу наразі марно, потрібно щось починати робити самому, щоб ‘знизу’, через зміну СЕБЕ, стимулювати-вимагати відповідних змін ‘верхів’. Саме з цією метою одним з підблоків нашої Програми ‘ЕОД (Екологічне, Ощадне, Доступне) житло’ є Система самоорганізації через будівництво житлових міні-комплексів зблокованого житла (наразі 12 проектів): ‘ЕОД клубне’.

Тільки згуртуванням ми зможемо зрушити з місця дану проблему, то ж запрошуємо на ‘ЕОД старт’.

>