(Серія публікацій 'ЕОД для дітей')

Дитсадки, школи, центри розвитку для чи проти ДІТЕЙ

Більшість свого життя доросла людина перебуває в приміщеннях (за різними розрахунками - в межах 90%). Для дітей, враховуючи їхню непосидючість, дана цифра може бути дещо меншою.

Однак, діти перебувають на етапі розвитку, відповідно всі негативні фактори впливу можуть мати наслідок впродовж подальшого життя (вади чи проблеми зі здоров’ям).

Якщо в межах свого житла ми ще взмозі їх ‘захистити’, то поза ним (дитячий садок, школа, центр розвитку, тощо) ми вже, в основному, безсилі.

А перебування в приміщеннях (враховуючи його інтенсивність, навантаження на організм, контакт з іншими дітьми, тощо) має ряд негативних факторів:

- насиченість приміщень шкідливими чи навіть токсичним матеріалами (ремонт, меблі, техніка, облаштування, тощо) з ефектом постійної дії;

- забрудненість повітря (внутрішнє в 9 разів токсичніше та в 5 разів забрудненіше зовнішього) та відсутність контролю за вмістом СО2 (що має прямий вплив на організм дитини);

- погана якість води (за життя людина, користуючись водопровідною водою, пропускає через себе 80-100кг хімічного бруду), а вода (70-80% в складі організму дитини) є основою та основним засобом всіх внутрішніх процесів обміну;

- для нас основним є контроль температури повітря в приміщенні (якщо звісно він постійно вимірюється), хоча, фізіологічно необхідний комфорт перебування досягається комбінацією декількох показників (температура повітря та навколишніх об’єктів, рівень відносної вологості, швидкість руху повітря та вплив сонячного теплового випромінювання);

- зона низької / високої вологості є найсприятливішою для розвитку бактерій, вірусів, грибків, цвілі, тощо;

- сонячне випромінювання (світло, тепло, ультрафіолет), колірна гама, насиченість-якість й кут подачі освітлення (бажано саме природного) мають суттєвий вплив не лише на зір дитини, а й на психологічний стан;

- шуми й вібрації мають характер поступової накопичувальної негативної дії;

- сумарно створюється загальний дискомфорт перебування (діти приходять додому повністю виснажені як фізично, так і морально);

- ну і, звісно, момент НАДзатратності та неефективного РЕСУРСОспоживання цих будівель (відповідно великі платежі значно збільшують вартість навчання дітей чи обмежують фінансування інших, наприклад, розвиваючих напрямків діяльності навчальних закладів).

Звісно, що цю проблему необхідно вирішувати комплексно на державному рівні, однак, життя показує, що практично є тільки 4 варіанти ‘захисту’ наших дітей:

(1) будівництво нових закладів з гарантією безпечності та здорового комфорту перебування дітей (за умови що будівлі будуть ощадно-ефективно-незалежними);

(2) модернізація-реконструкція існуючих закладів (до необхідного рівня);

(3) здійснення певних заходів (відносно технічно-фінансової можливості) лише в межах окремих груп-класів (лише за умови відповідного гуртування всіх батьків);

​(4) індивідуальний підхід в плані конкретної сутації Вашої дитини (найбільш обмежений та неефективний, однак це краще ніж бездіяльність).

В Україні з цим доволі катастрофічна ситуація. Динаміка закриття навчальних закладів значно перевищує показники будівництва нових (причому це нове будівництво, враховуючи момент браку коштів та масштаби розкрадання, є значно небезпечнішим та шкідливішим для дітей ніж старе-існуюче).

Модернізацію-реконструкцію проводять в поодиноких незначних випадках, лише в розрізі вирішення проблем аварійності чи незадовільного санітарного стану. Інколи, виникає питання підвищення ощадності й ефективності самих будівель (вплив на дитину взагалі не береться до уваги).

Цей ‘інформаційний вакуум’ залишає всі проблеми поза увагою більшості батьків (вони бачать лише наслідки - погіршення зору, психологічного й загального стану дитини, постійна втома, тощо, при цьому зовсім не розуміючи основних причин виникнення проблеми).

З року в рік ми втрачаємо все нові й нові покоління українців. Нація, ще в дитячому віці, постійно перебуваючи під впливом негативних й небезпечних факторів (адже значний час проводить в небезпечних, дискомфортних, шкідливих умовах закладів освіти), на все майбутнє нищить своє здоров’я та життя в цілому.

Незнання чи нехтування цієї проблеми жодним чином не зменшує трагічний вплив на наших дітей. В світі це вирішується комплексно й системно (від держави до людини).

В Україні це можливо лише зворотнім рухом:

- почавши з себе (своєї дитини), гуртувати й підштовхувати до реальних дій та відповідних фінансових вкладень решту батьків Вашої групи-класу;

- своїм прикладом ділитися досвідом з іншими в дитячому садку чи школі (пошук можливих варіантів необхідної модернізації-реконструкції існуючих закладів);

- на рівні громадських об’єднань (поселень, мікрорайонів, тощо) вимагати-організовувати будівництво будівель-закладів нового формату.

Це все неможливо без широкого розголосу даної проблематики, донесення до всіх батьків, підтримки відповідних ініціатив, гуртування, висвітлення прикладів вдалих реалізацій (будь-якого формату). Саме тому ми не могли в своїй Програмі ‘ЕОД (Екологічне-Ощадне-Доступне) житло’ обійти це стороною й створили цей інформаційний підблок ‘ЕОД для дітей’.

Готові змінити Україну - запрошуємо на ‘ЕОД старт’.

>